Київ
Сучасність[ред. • ред. код]
Мітинг Народного Руху України на честь підняття
Національного Прапора над Київською міською радою, 24 липня 1990 р.
У 1991 році Київ став столицею незалежної України, проте в
місті досить важко впроваджувались позитивні зрушення: давалася взнаки
загальнодержавна соціально-економічна криза, що призвела до безробіття та
скорочення виробництва. В цей час було добудовано лінію метрополітену на
Лук'янівку та Харківський масив, відкрито Співоче поле.
Ще у 1980-х, з розвитком комерційних відносин, з'явилися
нові організовані бандитські угруповання — так званий рекет. Після цього у
місті почали відбуватися перестрілки через розподіл сфер впливу[27]. Така форма
організованої злочинності масово існувала до середини 1990-х.
З 1991 року в Києві розпочала діяльність релігійна
організація «Біле братство». Широко використовуючи друковану продукцію та
психологічний вплив, її керівництво залучало до своїх лав сотні прихильників і
нагнітало напругу у суспільстві[28]. 10 листопада 1993 року представники секти
захопили Софійський собор і намагалися здійснити самоспалення, але їм
перешкодила міліція.
1995, 18 липня — похорон київського патріарха Володимира у
Софійському соборі наштовхнувся на опір з боку духовенства УПЦ Московського
Патріархату. За наказом Кучми загони спеціального призначення МВС України
влаштували бійню представників УПЦ КП на Софійській площі.
1999 — відбудовано зруйнований більшовиками Михайлівський
Золотоверхий монастир.
2000 — відбудовано зруйнований більшовиками Успенський собор
Києво-Печерської Лаври. Одночасно, споруджено першу київську мечеть Ар-Рахма в
історичному центрі міста.
2000–2001 — протестні акції «Україна без Кучми».
2004, 22 листопада — 26 грудня — Помаранчева революція на
Майдані Незалежності проти фальсифікацій результатів презедентських виборів.
Завдяки акції президентом України став Віктор Ющенко.
2005 — відбудовано зруйновану більшовиками Церкву Різдва
Христового.
2010, 16 листопада — 3 грудня — Акції протесту проти
Податкового кодексу.
1 червня 2012 року Леонід Черновецький написав заяву про
відставку[29]. Згідно зі статтею 79 Закону України «Про місцеве самоврядування
в Україні», повноваження міського голови припиняються достроково від дня
прийняття міською радою рішення, яким береться до відома факт відставки.[30][31]
Після прийняття такого рішення обов'язки Київського міського голови виконувала
секретар міської ради Галина Герега.[32]
2013, 21 листопада — на Майдані Незалежності почався
Євромайдан — акція протесту на підтримку євроінтеграції. 1 грудня на Майдані
розбито наметове містечко, рух Хрещатиком перекрито.
2013, 8 грудня — повалення пам'ятника Леніну на
Бессарабській площі, що викликало початок Ленінопаду.
З 14 грудня 2013 після відсторонення Олександра Попова
обов'язки Голови міської адміністрації тимчасово виконував Анатолій Голубченко.
25 січня 2014 року Головою Київської міської державної адміністрації було
призначено Володимира Макеєнка, який перебував на посаді до 7 березня 2014
року. 7 березня 2014 року на посаду Голови Київської міської державної
адміністрації був призначений Володимир Бондаренко.
2014, 19 січня — 22 січня — протистояння на вулиці
Грушевського між протестувальниками та органами державної влади,
підпорядкованими Віктору Януковичу.
2014, 18 лютого — 20 лютого — протистояння в Києві, в
результаті якого загинуло більше сотні людей, зазнав пожежі Будинок профспілок
України, а 22 лютого Віктор Янукович втік з Києва та був усунений з посади
президента.
25 травня 2014 року на виборах міського голови перемогу
здобув Віталій Кличко, який 5 червня 2014 року на першому засіданні Київської
міської ради VII скликання склав присягу Київського міського голови та
приступив до виконання своїх обов'язків.
25 червня 2014 року указом Президента України на посаду
Голови КМДА було призначено нинішнього міського голову Віталія Кличка.
Немає коментарів:
Дописати коментар