"ТОЙ ТРАВЕНЬ В ПАМ'ЯТІ ЛЮДЕЙ..."

КЛАСНА ГОДИНА ДО 9 ТРАВНЯ "ТОЙ ТРАВЕНЬ В ПАМ'ЯТІ ЛЮДЕЙ..."

Тема: Той травень в пам’яті людей….

Мета: формувати патріотичні почуття гордості за старше покоління, повагу до учасників Великої Вітчизняної війни; сприяти пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, вболівати за майбутнє  країни.

Обладнання: листівки «Діти-герої»,  карта України, вислови на дошці «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!», «Хай буде мир на планеті Земля!», «Мир усім дітям планети!», епіграф до уроку, записи пісень.

                                                                      Встеляйте квітами дороги,

                                                                    Дзвінкі заспівуйте пісні:

                                                                   Сьогодні свято Перемоги,

                                                                   Найкраще свято навесні!

                                                                                                         Марія Познанська

Хід класної години

Слово вчителя – Чимало свят дарує нам весна. Та найбільш зворушливе для нас – величне свято Перемоги. 9 травня – свято свят. Воно ніколи не затьмариться у віках. В цьому році – 70-річниця Перемоги великого народу у страшній, кривавій війні – війні 20 століття. Цього дня люди завжди нестимуть квіти до пам’ятників і обелісків, на могилу Невідомого солдата.

         Вже минуло 70 років з тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли, настала тиша, прийшов довгожданий, вистражданий  мир, плата за який  - життя, кров, страждання, горе, сльози. Це безіменні герої, невідомі могили.

Учень

Шумлять бентежно ранні квіти,

А на траві роса дзвенить.

Щасливий день встає над світом,

У небі птаством гомонить.

Довкіль шумить така краса…

І пам’ять, пам'ять, вічно юна

У поколіннях не згаса

                                   Звучить пісня «Священна війна»

Вчитель – 22 червня 1941 року Німеччина напала на СРСР. Ця війна була для радянських людей Великою Вітчизняною, тобто справедливою, визвольною.

22 червня 1941 року на захист Батьківщини піднялися всі: старі й молоді, чоловіки й жінки, діти… Всі хотіли зупинити ворога. Це була майже неможлива задача. І все ж вона виявилася під силу нашим людям. Але ціна була заплачена неймовірно велика!

         Страшні сліди залишила війна на території України. На руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Україна втратила, як тепер знаємо, за роки війни більше як  10 млн. людей – 3 млн. загинуло на фронтах, 2 млн. були примусово вивезені  на роботи до Німеччини, 5,5 млн. загинуло в зоні окупації.

Кожен шостий житель не повернувся до свого дому.        

1418 днів і ночей ішли воїни вогняними дорогами війни. У тяжкі воєнні роки солдати жили єдиним бажанням – розбити ворога і повернутись додому, до своїх рідних, живими. З ненавистю до ворога, вірою в перемогу і любов’ю йшли бійці в бій і перемагали.

Учень

Відвагою налиті вщерть,

Ми йшли вперед щосили,

І ворога настигла смерть,

І ми його розбили.

Імен хоч скільки називай,

Усіх злічить не можна.

За найдорожчий рідний край

Боєць боровся кожний.

Життя свого не пощадив

У ту хвилину грізну.

І кожен з нас би так зробив

Умер би за Вітчизну.

Вчитель - У Другу світову війну було втягнуто 61 країну світу, в арміях цих країн налічувалось 110 млн. осіб.  Всього ж загинуло  62 млн. людей.

62  мільйони ровесників мало б входити у буйноцвіття життя  з нами разом у  XXI століття! А їх нема… Через десятиліття їх убили кулі війни! Ніхто не зможе сказати точно скільки дітей загинуло під час війни.А вони могли б жити. Жити і радіти життю!

Учень

Йому п’ятнадцяти ще не було,

Коли фашисти увірвалися в село.

І Боже ж мій! Палили хати,

На людях ставили тавро:

Кого в Німеччину, за грати, на розстріл…

Життя людського не було.

Не міг, не міг стерпіти це хлопчина,

Пішов на фронт.

- Сьогодні давайте разом згадаємо цих маленьких героїв, які воювали нарівні з дорослими, які теж наближали велику Перемогу.

( Учні розповідають про дітей-героїв, їх портрети прикріплюють на дошку)

Наприклад:                 САШКО КОЗАК

Сміливим хлопчиком, завзятим футболістом був шестикласник Сашко, син робітника київського заводу «Більшовик». Коли розпочалася війна і окупанти ввійшли в Київ, хлопець почав шукати зв’язку з підпільниками. Він зустрічається з одним із керівників підпілля, який знав, що Сашко хлопчик сміливий, вміє, коли треба, мовчати, стійкий. І Сашкові доручають перейти лінію фронту. Хлопчик вирушив в далеку путь. По дорозі його схопили фашисти і кинули в тюрму, з якої йому вдалося втекти. Він поповз по-пластунськи, лежав у яругах під трасуючими кулями, аж поки дістався до Ворошиловграда, де зустрівся з радянським командуванням. Хлопчик розповів, що київським підпільникам потрібна рація, шрифт для друкарні, зброя. Назад він летів літаком і вночі біля Харкова стрибнув з парашутом. Юного зв’язкового скоро знову посилають за лінію фронту, тепер уже до Москви. У 1945 році Саша Козак – сержант Радянської Армії. За відвагу в боротьбі в тилу ворога він нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, а фронтові подвиги відзначені орденами Червоного Прапора та Червоної Зірки. Сашко Козак зустрів Перемогу в Берліні.

-         Ось такими були діти війни, справжніми героями, які не боялися ні ворога, ні смерті.

-         А зараз я надаю слово дитині війни ….., яка разом  з мамою пережила страшні роки окупації в нашому селі.

                                                ( виступ дитини війни)

Вчитель - Героями можна назвати всіх тих, хто воював на полі бою, у лісах, в партизанських загонах, боровся за свободу в фашистських таборах. Подвиг здійснили і всі ті, хто працював у тилу, на заводах, виготовляючи зброю, хто вирощував хліб. Слава їм, і відомим і безіменним героям війни! Слава тим, хто загинув смертю хоробрих. Слава всім , хто здобув Перемогу!

Учень

Тож слава вам, горді, сміливі люди!

Ваш подвиг ніколи народ не забуде.

У вас ми вчимося і мріяти, й жить,

Вчимося трудитись, Вітчизну любить.

Ви в боях запеклих

Багатьох згубили,

Сонце перемоги

Не всміхнулось їм.

Десь в полях, в дібровах

Дорогі могили,

І про них ніколи

Не забуть живим.

Вчитель – День Перемоги, зітканий з мільйонів доль, з яких одним було дано вижити, іншим – скотитися сльозою по щоці ближнього, постати обеліском, гранітним солдатом.

Звучить пісня «Альоша»

- Роки… Скільки б їх не минуло, не зітруть з пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Вічна шана всім, хто відстояв мир на землі!

 Прошу вшанувати пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Учень

Вже весни не вперше травою прикрили

Відмітин війни навіть цятки малі.

Лиш братські могили, лиш братські могили,

Болять, не стихаючи, рідній землі.

Розкидані вони у чистім полі

Десь при дорозі! У розмай- траві.

Могил отих не обминай ніколи,

Поховані у них для нас – живі.

Ми думаємо про Вас,

Хто не вернувся з битви.

Ми пам’ятаємо Вас,

І через гони літ

Ми будемо за Вас

Свій отчий край любити,

І на своїй землі лишати

Добрий слід.

Вчитель - Право покласти квіти до пам’ятника загиблим солдатам, що визволяли наше село, надається  учням нашого класу….

( учні покладають квіти до обеліску)

Вчитель - День сьогоднішній нерозривно зв’язаний з учорашнім, і кожен слід на землі, і нинішня радість, і небо безхмарне, і наш достаток, і щасливе життя – то твій слід на землі, Перемого!

Учні

Ми не бажаємо війни!

Хай над містами й нивами

Сіяє сонце з вишини,

Щоб ми росли щасливими!

Хай літають завжди журавлі –

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі!

Для усіх дітей у всьому світі.

                                        Пісня (за вибором вчителя)