Урок мужності «Переможці»

  

  

Урок мужності «Переможці»

Мета: вшанувати мужність українських військових та добровольців, волонтерів їх вірність  Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які з перших днів АТО допомагають забезпечувати війська захисним  спорядженням, ліками, продовольством, незважаючи на ризик, вивозять із захоплених міст і сіл мирних громадян. Виховувати патріотичні почуття до рідної землі, до захисників України та взаємоповагу.

Обладнання : відеоролики «Проект каналу 1+1 «Переможці» , «День захисника Вітчизни», папір, маркери.

Хід уроку

1.Вступна частина- слово вихователя :

Подивіться,  будь ласка, у вікно : там обнялися в одне ціле голубе небо та золоте колосся пшениці. Такою ми бачимо сьогодні нашу неньку-Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися у боротьбі за її єдність і незалежність, здатних захистити її кордони.

Мужність-одна з чеснот, що виявляє моральну силу при подоланні страху. Мужність часто виступає як здатність переносити страждання, включаючи фізичну біль.

У військовій справі- мужність регулярно проявляється в екстремальних ситуаціях, мужність асоціюється з озброєним протистоянням. У багатьох країнах існують військові нагороди «За мужність». Розповісти про героїв і волонтерів, які втратили кінцівки, але не силу духу.

2.Основна частина.

Кровоточать рани наших сердець із приводу того, що відбувається на сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Тому що ми сильні і непереможні.

Наші герої:

Є серед історій про наших героїв випадки, коли дорога кожна хвилина й кожна гривня, бо вони визначають шанси на порятунок життя. І тоді майбутнє людини, яка донедавна захищала Україну, залежить від лікарів і у більшості своїй незнайомих благодійників із великим серцем. Сподіваймося, саме такі прочитають ці рядки. 33-річний киянин Стас Антропов, попри хвору печінку, пішов в АТО служити добровольцем. Потрапив до 394 окремого батальйону, захищав Україну на Луганщині.

До шпиталю 26-річного Євгена Редьку доправили з-під селища Гнутове під Маріуполем

Єдине вціліле око намагаються зберегти лікарі головного військового шпиталю 26-річному бійцеві Євгену Редьці - якій підірвався на міні, встановленій бойовиками на дорозі під Маріуполем. Боєць досі в тяжкому стані, йому потрібні ще кілька операцій та тривала реабілітація - рідні героя просять небайдужих про фінансову допомогу. Про це йдеться у сюжеті "5-го каналу".

Юрій Кобернюк 3 березня 2016 року у зоні проведення АТО отримав важке поранення. Про це в соцмережі інформує волонтерка Світлана Іщук.

"32-річний мобілізований морський піхотинець Юрко Кобернюк із Черняхова Житомирської області. З серпня 2015 року до березня 2016 року прийма участь у бойових діях в Донецькій та Луганській областях.

45-річний Стас родом з Чернігівщини. Працював дальнобійником, згодом — водієм у мережі «Ашан». Коли почався Майдан, подався туди. Мама в Стаса українка, батько росіянин, а Батьківщина — Україна. Тож коли ворог вдерся на рідну землю, Стас відразу почав возити волонтерську допомогу в найгарячіші точки, передусім у Щастя та Піски.

Мелещенко Олександр (30.06.86 р.н) з м. Обухів був мобілізований 19.08.2014 в Національну Гвардію.
Після демобілізації, другий раз сам прийшов в військкомат для проходження подальшої служби.
Спочатку був курсантом в м.Рівне у розвідці, потім в 36 окремій бригада морськоі піхоти, розвідка, десантно- штурмовий батальйон. Стояли в Широкіно.
Під час виконання бойового завдання, під час руху до місця дислокаціі сидів зверху на машині, звідки випав і отримав травму спини.

Гумельник Володимир Олександрович (01.09.1973 р.н.) з м. Баштанка Миколаївської області. Працював в філії Баштанського району інженер ПАТ "Миколаївобленерго".

Одружений, виховує донечку, якій 13 років.

Займався легкою атлетикою.

09.07.2015 року був мобілізований. Захищав Батьківщину у складі 36-ої бригади морської піхоти. Підірвався на міні при виконанні бойового завдання в Широкіно, керував групою і був "замикаючим".

Володимир Соловейко (28.07.1989 р.н) з села Маліївці Дунаєвецького району Хмельницької області.

Навчався в Чернівецькому торгово-економічному інституті за спеціальністью товарознавство і комерційна діяльність, закінчив в 2012 році.

Численних опіків зазнав молодий активіст – волонтер ГО «Логістичний центр допомоги бійцям АТО» Богдан Кіндій.

Волонтери й активісти збирають кошти на лікування 35-річного волонтера Логістичного центру допомоги бійцям АТО Богдана Кіндія, з яким у неділю, 29 травня, сталося нещастя. У нього в руках вибухнула пляшка з пальним, унаслідок чого він отримав 40 відсотків опіків тіла. Найбільше постраждали руки, ноги та живіт… 

.

Ігорю Білоусу зі села Тростянець Бережанського району тільки 25 років. Він - боєць 51-ї ОМБр

У ході Російсько-Української війни на сході нещодавно отримав осколкове поранення лівого стегна з переломом гомілкової кістки.

Йому зробили операцію та попереду ще дві і довга реабілітація. 

3. Рефлексія.

·               Чому цих людей вважають героями ?

·               Що спонукало їх стати на захист рідної держави ?

·               Що вас вразило під час перегляду відеоролика ?

             4.Заключне слово вихователя, написання листа воїну-захиснику.

На завершення нашого заходу я хочу пригадати слова П.Тичини : «Я єсть народ, я кого правди сила, ніким звойована ще не була !».І в цей нелегкий час, коли точаться бої на сході, ми маємо бути справжніми патріотами, відстоювати єдність, суверенітет і незалежність України.

.

Лист воїну-захиснику.